Поїдьте, дітки, за кордон.
Побачте світ, людей побачте.
А я лишусь - такий закон.
Тікати пізно вже, пробачте.
Я тут стоятиму за вас,
Аби онукам повернутись.
Російський зламаний КамАЗ
Нарешті має наїбнутись!
Бажаю, дітки, мирних днів,
Ночей бажаю без тривоги.
А все, чого собі хотів,
Я попрошу колись у Бога.
Кипить, мов пекло, клятий фронт,
Живцем нас смажить, мов підливу.
І ллється кров, як той компот,
В горлянку путінську сцикливу.
Не плачте, дітки, як помру.
Я сам обрав життя віддати.
Як зло поступиться добру,
Настане час назад вертати,
Тримайте двері на замку!
Сусідів русскіх не пускайте!
І чорнозему ні шматку
Чумі болотній не віддайте!
