Торкнусь рукою — і кришиться край,
Зів’яла ніжність, якої не шкода.
Ти не кажи мені зараз: «Прощай»,
Це просто зміна в серці погоди.
Зсохли троянди твої на моєму вікні,
Падають вниз кольори неживі.
Ти дарував їх, щоб бути ближче мені,
Але лишив тільки пил на траві.
