Шосте квітня...
в Україні — День жалоби за жертвами атаки в Кривому Розі.
Присвячується загиблим дітям.
Вічна пам'ять вам...
Спокій та тиша, підозри не має
Що терорист, ракету пускає
Дитячий майданчик, і це Кривий ріг
Смерть до дітей прийшла на поріг
Безжалісні тварі, забрали життя
Тимофійчика в мами, більше нема
По жити не встиг, йому тільки три
Вбили дитину підари ті
Ви вмієте тільки, беззахисних бить
Не люди ви орки, вам в пеклі горіть
Дітей, ангелочків лишили життя
На цьому вам світі, місця нема
Вас треба у клітку, навіки закрить
Бо вас більш немає, куди притулить
Тварюки бездушні, життя вам не буде
Бо ми не пробачимо і не забудем
Красуня Аріна а їй тільки сім
Любила батьків, посміхалась усім
Радислав був ровесник і теж там гуляв
Приліт в одну мить життя зруйнував
Герман по старше йому уже дев'ять
Був він спокійний, любив дуже мріять
Аліна, Микита, і хлопчик Данило
Їм по п'ятнадцять прекрасно дружили
Ви вмієте тільки, беззахисних бить
Не люди ви орки, вам в пеклі горіть
Дітей, ангелочків лишили життя
На цьому вам світі, місця нема
Вас треба у клітку, навіки закрить
Бо вас більш немає, куди притулить
Тварюки бездушні, життя вам не буде
Бо ми не пробачимо і не забудем
Костя хлопчина життя пізнавав
Але те життя вибух забрав
Нікіта найстарший із них дев'яти
Сімнадцять було, він йшов до мети.
Та смерть прилетіла, до цих малюків
А їм же так жити хотілось усім
Цього не пробачимо росії ніколи
І не забудемо ці знищені долі
Ви вмієте тільки, беззахисних бить
Не люди ви орки, вам в пеклі горіть
Дітей, ангелочків лишили життя
На цьому вам світі, місця нема
Вас треба у клітку, навіки закрить
Бо вас більш немає, куди притулить
Тварюки бездушні, життя вам не буде
Бо ми не пробачимо і не забудем
