Засуджень людських не минути нікому
Судили нас завжди і будуть судить
За те, що зробили щось гарне й вагоме
За те, що не встигли ще й досі зробить
Комусь наша зовнішність не до вподоби...
Когось наш характер - аж бісить щодня...
Комусь наші звички - неначе хвороба...
Для когось відкритість - це щира брехня...
Дратує когось наша чесність і гідність...
Як кістка у горлі - правдиві слова...
Когось відштовхне доброта і наївність...
Проблема засуджень, нажаль, не нова...
Так, можна звичайно зручним для всіх бути,
Готовим здійснити бажання любе...
От тільки, про радість прийдеться забути:
Бо втратиш при цьому самого себе.
Засуджень людських непотрібно боятись.
Судили нас завжди і будуть судить.
Важливо собою завжди залишатись,
Щоб власне життя повноцінно прожить!
