Ромашки падають у чай, та не від серця
Знову збрешу, що лиш з тобою воно бʼється
Жахливо, коли почуття втрачають сенси
Ти не зважай, само собою все минеться
Обман твій зараз - все, що маю
Я крок за кроком віддаляю
Ми прикрашали простір сірих стін
Як вчасно подруга сказала «Дій!»
Зустрінем вечір під акорди на старій гітарі
А памʼятаєш, як сміялись ми вдвох у барі?
Я так боюсь забути ці моменти
Не починай, давай залишим сентименти
Ромашки падають у чай, та не від серця
Знову збрешу, що лиш з тобою воно бʼється
Жахливо, коли почуття втрачають сенси
Ти не зважай, само собою все минеться
Ромашки падають у чай, та не від серця
Знову збрешу, що лиш з тобою воно бʼється
Жахливо, коли почуття втрачають сенси
Ти не зважай, само собою все минеться
Засинай моя печаль та моя драма
Я тобою володію безталанно
Не в перший раз стаю з тобою в двобій
Та кожен раз це знову крок у глухий
Тихіше. Тиша.
Ми з тобою ділимо «я»
На «три» вдихай, накази тут надаю я
Слова, як лезо, ранять
Я відчула сповна
Стаю вільною тоді, коли згораю дотла
Ромашки падають у чай, та не від серця
Знову збрешу, що лиш з тобою воно бʼється
Жахливо, коли почуття втрачають сенси
Ти не зважай, само собою все минеться
