Вона прощала раз і два
на третій знову пробачала
А він умів крутити так
Щоб винною себе вважала
І час розставив все на місце
Зняв із нього всі прикраси
Вона побачила його лице
Яке ховалося під маскою
Думала гадала, що за скарб вона дістала
А той скарб одна омана
Золота обгортка, а в середині рана
