Ой, на горі стоїть хата,
Під нев сидить дівка вбрата.
Сидить сумно поглядає,
Сидить сумно поглядає,
На гуцулика чекає.
А той гуцул забарився,
Десь на другу задивився.
Задивився десь на другу,
Задивився десь на другу,
Та й забув про свою любу.
Любка сльози витирає,
Та й у осені питає:
Скажи мені, осінь мила,
Скажи мені, осінь мила,
Де і в чому я звинила?
