До тебе все було не так -
Самотні дні і ночі...
Літав далеко десь мій птах,
Бентежив сни дівочі...
І ось, нарешті, знак небес
І тихий стук в віконце.
Пустила в серце я тебе,
Моє кохане сонце!
Полюбив! Заручив!
Закохав! Приручив!
Розцвіла, розпустилась,
Мов квітка!
Обіймав! Цілував!
І щодня поливав!
І кохання було нашим
Свідком!
