Стискається в кулак наш Мирноград.
Озброєння підвозять і припаси,
І дощ із куль густішає, мов град.
Як черви, вороги до нас підлазять.
Покровськ гукає: «Хлопці, стоїте?»
Ми мовчки у пітьмі крізь дим киваєм.
Та чи в тилу подякують за те?
Проклятий фронт бійцям дахи зриває…
Куди вам, росіяни, ще земля?
Невже своїх боліт дрімучих мало?
З вас путін насміхається здаля,
Ковтає здобич мордою шакала.
Куди нас, хлопці, далі занесе?
Які міста від стада боронити?
З яких нам стін стирати букву z?
Чи знадобляться пластикові квіти?..
