Циган поет - Осінній етюд

Падають золотом листя в саду.
Вітер розчісує коси дощу.
Плаче осінніми звуками день.
Зграя у небі десь ключиком «дзень».

Тихо про щось я сьогодні мовчу.
Думаю, мріями в вирій лечу.
Вдарило холодом знов по плечу.
Сумно: «прощай», тобі осінь скажу.