Свою долю конотопській відьмі в карти програв,
По Чумацькому шляху босоногий ступав,
Півзатоптану квітку із багна підібрав,
На Святий Щедрий Вечір до Вертепу пристав.
Доведеться мандрувати — я на південь конем
Коров'ячими стежками за сліпим кобзарем,
До таврійського степу та до кримських скель,
Де ще прірви пам'ятають дзвін бусурманських шабель!
Але ж на них: Пугу, пугу, козаки з лугу!
Пугу, пугу, козаки з лугу!.
