Ой по горі роман цвіте,
Долиною козак іде
Та й у журби питається,
З ким ж та доля пишається?
Чи то в шинках з багачами?
Чи у степу з чумаками?
Чи у полі на роздоллі
З вітром віється по волі? —
Не там, не там, друже-брате,
У дівчини в чужій хаті,
В рушнику та й у хустині
Захована в новій скрині.
