А далі щось пішло не так,
І стало, сука, нецікаво.
Ти — дурна, і я — дурак,
Для двох нам стало тісно, мало.
Не ламайся — рубай з плеча,
Бо це вже більше не повториться.
На столі ще стоїть свіча,
Та знову вона не загориться.
Зігрівай, зігрівай — як ніхто не зможе,
Обіймай, обіймай — я обійму теж.
Як виженеш за двері — стрельну з гармати,
Упадуть на постіль — всі твої веснянки.
