Крізь старі фотоальбоми
Пробиваються жалі
Якщо ми люди кораблі,
То ми давно вже потонули
Ні в морях, ні на землі
Нам не засвітять, не знадіять маяки
Коли ми стали такі?
По чужих містах
Я уже не знаю, куди іду
Сама несу себе на руках
Ніхто навіть не помітить
Якщо я пропаду
Правильно буде «зникну»,
Тож не накликай на себе цю біду
Навіть якщо ти безслідно щезнеш,
Всеодно я тебе любити буду
