Хай позаду залишаються вокзали і міста
Я усе на світі маю, бо усмішка на вустах
Ні прийдешнє, ні минуле не торкається мене
Знаю: все мина, і це мине
Бам, цей день настав
Я заговорила, а ти перестав
Я випиваю тебе через соломинку
Розтікається помада по вустах
Такі шалені танці
На залізничних станціях
І жодної овації, па-па!
Так довго я чекала
На якісь разючі зміни,
Але потім зрозуміла,
Що змінитись можу я
Тож краще я буду зникаючим видом
Ніж твоя сімʼя
