Туман танцює, землю огортає,
Твій тихий голос у яру зникає.
Крізь сиву млу, крізь терни і каміння,
Шукаю в серці втрачене цвітіння.
Не питай «куди?» і не кажи «забудь»,
Крізь туман яром пролягає наша путь.
Срібною голкою небо прошию,
Сон твій і спокій собою укрию.
