Коли залишився крок
Давай це зробим удвох
Дивись як день догорає
Ти бігла
Не озираючись
Минуле наче петлі
Завʼязані на рукавах
Тобі не до обіцянок
І не треба омани
На мені твої прикраси
Прикраси то рани
Мила моя!
В миті самотності сховала десь безліч годин
Чом твоє море болить
І хто в нім потопає
Та я все ж запитаю
Мила моя!
Лишатись довше тут не буде ніяких причин
Бо твоє серце граніт
І твердіє хай далі
Та я все ж запитаю
Чи є кінець твоїй печалі?
