Місіс Всесвіт, нам з тобою бути разом присудилось
Знай, що в серці від любові щось прекрасне глибоко вселилось
Та ти скажи мені, для чого випала ця карма на двох?
Де той каталог, за яким обох знайшов нас Бог?
Для яких вимог – я ще не знаю
Як мені набрид же цей проклятий монолог
Ти моє вічне похмілля
Моє тихе божевілля
Моя сила і безсилля
Моя
Ти моє вічне похмілля
Моє тихе божевілля
Моя сила і безсилля
Моя
Мене так тягне до тебе
Як сонце до неба
Як зорі до ночі
До тебе я хочу
Дивитися в очі
Твої милі дівочі
Я твій тамагочі
Якщо ти захочеш
Іди до мене, моя мила, тебе тихо пригорну
Не задавай таких питань, ти знаєш – я тебе люблю
Якщо в душі моїй щось зміниться, то я скажу
А ти не став будильник, бо я вранці розбуджу
Голоси у голові
Не дай без тебе з розуму зійти
Ти моє вічне похмілля
Моє тихе божевілля
Моя сила і безсилля
Моя
Ти моє вічне похмілля
Моє тихе божевілля
Моя сила і безсилля
Моя
