В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала ти мені
Тобі сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Ти про кохання ще не знала,
Ви тихо з сестрами жили
Твої дворові айстри білі,
Я помагав тобі садить
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить
