Від порога дитинства у далекі світи
Пролітають птахами дні за днями роки,
Та куди б не занесли мене долі дороги,
Скрізь мене зогрівала твоя вірна любов.
Вона вчила любити найдорожче у світі,
Рідну матінку-землю вона вчила любити.
Твоя любов дає мені наснагу,
Твоя любов веде в незнаний світ,
Так буть вовік, благословенна мати,
Твоя любов вчить як у світ йти.
І куди б не занесли мене долі дороги,
До батьківської хати вічно кличуть мене
Твої стомлені руки такі ніжні, ласкаві,
Твоя вірна безмежна материнська любов.
Твоя любов дає мені наснагу,
Твоя любов веде в незнаний світ,
Так буть вовік, благословенна мамо,
Твоя любов навчила нас любить!
