Тобою хворіти
Та ще б хвилину тим снам
Багато диму в повітрі
Я прокидаюся сам
У цій тривожній квартирі
Біля вікон тільки тіні
Ранішнім світлом зігріті
І має назву бальзам
Рефлексії мимовільні
Не обіцяй що будем разом вічно тут і в радості і горі
Бо наші душі вже не тут лікують їх
Невиліковно хворі
Прошу побудь , тобі ж останнє віддав
Або залиш мене в сухій землі
Як завжди розберуся сам
Хронічна втома , втомився тобою хворіти
Я так звик бути один
Це емоційне насилля
Не вистачає частин
В конструкторі божевілля
Когось рятують лиш люди
Щоб в голову проникати
Лиш замуровано входи
В бетонні ті барикади
Зібратися до купи то для дурнів
безнадійна вся затія
Мій біль - моє натхнення , де спасіння -
невідкладна терапія
Прошу побудь , тобі ж останнє віддав
Або залиш мене в сухій землі
Як завжди розберуся сам
Хронічна втома , втомився тобою хворіти
Прошу іди я ж стільки болю завдав
Як жаль що тільки порізно
Чекає нас обох прекрасне там
Сердечна кома , пора б вже тебе відпустити
Наша любов
без води як залишені квіти
Як думки в голові
Та куди ж їх подіти
