Обриваються звiльна всi пута,
Що в'язали нас з давнiм життєм
З давнiх брудiв i думка розкута —
Ожиємо, брати, ожиєм!
Ожиємо новим ми, повнiшим
I любов’ю огрiтим життєм;
Через хвилi мутнi та бурливi
До щасливих країв попливем
Наша цiль — людське щастя i воля,
Розум владний без вiри основ
I братерство велике, всесвiтнє,
Вiльна праця i вiльна любов!
