Ти дихав пилом підвалу, ти їв тільки страх,
ти ховав своїх рідних в промерзлих снігах.
І море ревіло, і місто горіло дотла,
а ти тільки мріяв про ковдру з тепла.
Ти тримався за право хоча би ще бути,
ти намагався свій розум від болю замкнути.
Сталеве серце Маріуполя
буде в тобі до кінця, до останнього подиху.
