Циганко, нагадай — куди вітри ведуть,
Де ті очі, що душу не відпустять знов і знов.
На картах — шляхи, і кожен не мій,
А в серці розтанув наш недописаний вірш.
Циганко, нагадай, що впало на Таро,
Чи буде ще кохання, чи згасло вже давно.
Хто знайде мене в вогні, серед тіней бажання,
Циганко, нагадай — моє останнє зізнання.
