Люби мене, доки цвіт весни
ще не торкнувсь останньої з гілок.
Люби мене, доки світ ясний,
доки є хоч подих — хоч ковток.
Люби мене просто й назавжди,
більше нічого мені не треба.
Люби мене, доки є сліди,
що ведуть від серця прямо в небо.
Люби мене в тиші і в дощі,
коли слова розтануть між нами.
Люби мене — й я у твоїй душі
запалю найтеплішими вогнями.
Люби мене, доки серце б’ється,
доки ніч не зітре наші сліди.
