Йшов стрілець у чужину,
Покидав дівчину,
Біль давив зболілу грудь:
Ах, прощай, кохана,
Хоч на серці рана,
Ти забудь мене, забудь!..
Дівчина банує,
Плаче та нудьгує:
Милий, де ти? Ах, верни!
Милий на мураві
Стоптаній кривавій...
Йому сняться райські сни...
Вітер полем гонить,
Верба листя ронить,
На могилку лист паде...
Плаче стара мати,
Вклала доню спати,
Доню, сину, де ви, де?..
