Чому знов весна приходить і йде,
чому без тебе все не те?
Чому ми любимо, щоб потім втрачати,
I серце знову вчиться мовчати?
Чому, скажи, я все ще тут,
Де кожен спогад — твій присмак і звук?
Чому я дихаю, коли тебе нема?
Чому любов — як зима?
Чому сонце гріє, коли болить,
і навіть біль — уже звичка жить?h
Я п’ю спогади, як холодний чай,
і знову питаю — чому, знай?
Чому літа починаються в червні,
але в мені завжди лютий і сніг?
Любов — це коло без виходу звідси,
я вчуся жити в його таємниці.
