В передчутті розлуки холодно мені
Знай, що не забуду твого імені
Мені
Твого імені
Осінній вітер
Зриває пелюстки
Польових квітів
Нагадуючи, що немає в цьому світі
Вічного нічого
І не завжди ми
Обираємо свою дорогу
Та на цьому божевільному
Непередбачуваному шляху
Серед привидів людей
Я ще не зустрічав таку
Твоє світло вже веде мене
Подібно маяку
В ті невідомі місця
Де ще ніколи не був
Ти сяєш, коли нема світла
Серед бетону моя квітка
І сховаю тебе стиха
Моя непрочитана книга
