Туман,
туман…
Дахи й дерева у молочній габі.
Туман,
туман…
і ти не віриш ні йому, ні собі…
Срібно-сірий туман над містом,
нерухомим і урочистим;
срібно-сірий туман огорне усе.
Їде тихо твоя автівка;
все життя – це сліпа мандрівка
крізь туман, що висить над сонним шосе.
