Двадцять четверте нуль друге.
Ранок. Країна ще спить.
Небо дрижить від напруги.
Миру лишається - мить...
Далі - сирена, тривога.
Діти шепочуть: "війна?"
Люди питають у Бога,
В чому є їхня вина.
Далі беруться за зброю
Хлопці й дівчата мої.
Сильні й готові до бою,
Гинуть за рідні краї.
Як нам таке пережити?
Як залишитись людьми?
Пахнуть могилами квіти.
Пахнемо помстою ми...
