Зранку здригнулося місто Суми,
Усі мирно спали, ніхто і не думав.
Що той сусід за 30 кілометрів
Із самого ранку запустить ракети.
Усі ми почули: «повітряна тривога»
Руки до неба, очі до Бога!
Дай мені Боже, дай мені крила,
Щоб тим крилом я небо закрила.
Дай мені, Боже, крила, благаю,
Бо люди невинні жити мають…
Ранок починається з телеграм-новин.
Знову був приліт, знову хтось загинув.
Наші мужні хлопці ракети ті збивають,
Але все одно крилаті долітають…
Знову ми чуємо: «повітряна тривога».
Руки до неба, очі до Бога!
Дай мені Боже, дай мені крила,
Щоб тим крилом я небо закрила.
Дай мені, Боже, крила, благаю,
Бо люди невинні жити мають…
Дай мені Боже, дай мені крила,
Щоб тим крилом я небо закрила.
Дай мені, Боже, крила, благаю,
Бо люди невинні жити мають…
