Вона не чула, як зайшов,
Як відчинив своїм ключем,
Без зайвих слів і без розмов
Він обійняв - і в серці щем...
І недосказані слова,
І очі змучені від сліз,
А ще душа, що ледь жива,
Він крізь війну її проніс...
Вона його чекала рік,
Приготувала все, як любив,
Приїхав з фронту чоловік,
Всього на кілька днів...
Просила в Бога за його
І притискала до грудей,
А він додому на два дні
Всього, обійняти її і дітей...
