Сеньйорито акаціє, добрий вечір,
Я забув, що забув був вас,
Але осінь лягла на плечі,
Осінь, ви і осінній час
І коли ж стало любити важче,
І солодше любити знов
Сеньйорито, колюче щастя,
А хто воно за таке - любов?
Вже й сон твої цілує ноги,
Спориш сіріє за дверми,
Та заверни мене з дороги,
Ти хочеш, можеш, заверни
Невже нам дітись де немає,
Хіба ти в мене не одна
Ти б завернула та немає,
Ні слів, ні голосу нема
І замалий, і неширокий
Світ без берега і меж,
З ночі в ніч притихлим оком
В вікні дорогу стережеш
Суха та шибка чи волога
У сніголед, чи в дощосіч,
Але порожня йде дорога
З гори під гори, з ночі в ніч
Вже й сон твої цілує ноги,
Спориш сіріє за дверми,
Та заверни мене з дороги,
Ти хочеш, можеш, заверни
Невже нам дітись де немає,
Хіба ти в мене не одна
Ти б завернула та немає,
Ні слів, ні голосу нема
