Ранок, головний біль, думки про внутрішні стіни,
Хто будує, хто ламає, згадав втрачений стимул,
Я полюбив людей - зрадили, себе - засудили,
Дякую вам, тепер байдужість тече по судинах,
Не перший рік чую, що веду себе як дитина,
Так може це ви зарано стали такими дорослими?
Забули про щастя, так це не моя провина,
Хіба блять вас не вчили бути порядними гостями,
Скажіть, чому чоловік не може мати емоції,
Буду проявляти себе, коли і не просять,
Залишаюся собою, нахуй всіх хто тормозить,
Я буду йти до цілі, навіть будучи босим,
Мені вже так набридли ваші подвійні стандарти,
Хотів розкрити очі вам, але все було марно,
Думати про майбутнє, життя пробігло чверть,
Я живу сьогодні, єдине майбутнє це смерть,
Я до пізна люблю гаситись у себе на хаті,
Що я повинен робити, розкажеш свому баті,
Та хто сука придумав ці стандарти для статі,
Яким я маю бути, розкажеш свому баті,
Я люблю жити в кайф не дивлюсь на витрати,
Про заощадження нагадаєш свому баті,
Всі хто мене хотів провчить, ви мені не раді,
Що я маю писати, розкажеш свому баті,
Перш ніж щось мені казати, подивись на себе,
Переслухай мою творчість в першу чергу Цербер,
Була мати Стефанія, а тепер Тереза,
Вирощу тополю там, де була стара береза,
Таке життя, у кожного блядь свої погляди,
Я рухаюсь вперед, поки стоять ваші потяги,
Всі ваші наративи гідні лише місця під сракою,
Ви захейтите за правду? Я вам подякую,
Бачив стільки бруду від Говерли до Чорного моря,
Очі постійно червоні, у них іспанський сором,
I am sorry, у багатьох синдром рибки Дорі,
Кого першим згадаєш ти, ховаючись в коридорі,
Хіба так складно просто бути вірним СОбі,
Свою сутність ти побачиш лише в третій особі,
Моя філософія проста, я все віддам за дарма,
Колесо Сансари в русі, пам'ятаєш про карму?
