Ми здибались на вінклю коло кнайпи
Вона пливла немов сама любов
І ніби хто встромив у серце майхер
І закипіла знов батярська кров
Шмінка до варгулі — панєнка йде на гулі
Замилований я мов воскрес
Френзлі межи кулі, перчик на пампулі
В мертвого підоймуть інтерес
Заграй скрипаль
Порви душі тонку струну
Розвій печаль
Шинкар налляй усім штрафну
А без кобіт життя пусте митарське
Кохаймося допоки ще живі
Не бракне нігде гонору душі батярській
Як слічна пані фелічіта при тобі
Не будь солодкий бо тя злижуть мігом
Не будь квасний - сплюють як скислий сок
Та най той світ перевернеться дригом
Не вартий ніц він без кобіт коліжанок
