Околиці вбираються у шати
Бо квітень абрикоси пробудив
І ранок ллється в сталінську кімнату
Як те розе, що вчора я допив
І ти така прокинувшись не зразу зрозуміла де це ми
І я мовчу бо тут не треба слів
А ти береш мене уранці натщесерце
Бо я тобі відмовить не посмів
У вікна лине цвіт
Із подільських пагорбів
Ніби подільський парубок
Надухався світ
А вулицями байдикує вітер
Залицяючись до абрикос
У шибах мружаться коти-бандити
І ні про що не думають всерйоз
І я такий щасливий, що прокинувся і бачу все це
І слухаю весни імператив
А ти береш мене уранці натщесерце
Бо я тобі відмовить не посмів
У вікна лине цвіт
Із подільських пагорбів
Ніби подільський парубок
Надухався світ
So so sweet
