Гей, хто в полі, озовися!
Гей, хто в лісі, одкликнися!
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.
Гей, хто в полі, озовися!
Гей, хто в лісі, одкликнися!
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.
За буджацькими степами
Їдуть наші з бунчуками.
А я з плугом і з косою
Понад нивою сухою.
Гей, гей-гей, мій чорний воле,
Степ широкий, стерня коле,
Вітер віє-повіває,
Казаночок закипає.
Гук, луна за лугом гине,
Казаночок стигне, стигне,
Вітер віє-повіває,
Казаночок застигає.
Гей, хто в полі, озовися!
Гей, хто в лісі, одкликнися!
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.
