Я боюся своїх думок.
У голові моїй породжують нав'язливі бажання.
Я посадила їх на замок.
Та крізь щілину чую я спокусливі прохання.
Я боюся дощу, я боюся грози.
Щоб довести усім, що я не слабка,
Я щоночі ховаю в подушку всі сльози,
І щоранку починаю день бабака.
