А вже весна, а вже красна:
Із стріх вода капле.
Молодому козакові
Мандрівочка пахне.
Помандрував козаченько
У чистеє поле.
За ним іде дівчинонька:
«Вернися, соколе!»
«Не вернуся — забарюся,
Гордуєш ти мною.
Буде ж твоє гордування
Все перед тобою».
Помандрував козаченько
З Лубен до Прилуки.
Ой плакала дівчинонька,
Здіймаючи руки.
