У новій квартирі бачиш старі сни,
Де повертаюсь знову навесні
Повірити, що все тимчасово
Наважитись піти у невідоме
І як там буде, невідомо нам
Шукаю своїх у чужих містах
Живу вічно самотньо у спогадах
Тримаюсь, поки вогонь не згас
І плину так само, як плине час
Скільки днів і кілометрів блукаю
Неможливо, я не можу, не звикаю
Змінились так, що і не впізнати
Останній чат, де питаю, як ти
І нехай на краю не видно дим
Я пам'ятаю шлях у свій рідний дім
