Знову іду по Львову,
Веду розмову я тет-а-тет.
Знову слово по слову,
Мов випадково, відкрив секрет.
Файно так, що аж бракує слів,
Та скажу вам:
Львів наш то є Львів!
Тільки, тільки у Львові
Лиш в самім слові
Щось, як магніт!
Тільки, тільки у Львові
Самі чудові з усіх кобіт!
