Туман яром, туман долиною,
Туман яром, туман долиною.
За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.
Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівча воду брало.
Та й втопило золоте відерце,
Засмутило козакові серце.
А хто ж теє відерце дістане,
Той зі мною на рушничок стане.
Обізвався козак молоденький:
«А я теє відерце дістану,
Та й з тобою на рушничок стану».
Туман яром, туман долиною.
