Як всьо сі клято поміняло -
Холєра ясна світ здурів.
Яка ти була файна дівка,
Любив кавалір, ті хотів.
Стояла в річці ногами,
Ловила рибу руками,
А трилітровий слойчик
Тримала межи ногами.
До мене ти холодна,
До грошей ти голодна,
Робити ти не годна,
А я здурів, що я ся в тебе закохав.
Я в ліжку як електрик –
Не боюся розетки,
Знайду якусь конфетку, і фаза-ноль.
Я кажу йдем складати сіно,
Казало радіо гроза.
Я візьму вили, а ти граблі,
І не кажи, що вже слаба.
Від раня я накосився,
Соломи навозився,
А як прийду до хати, кажеш -
"Скотино, вже напився".
