Мені несвідомо тебе стало мало
На рівні почуттів...
Можливо, залежність, або просто
Звичка, моя сп'яніла ніч...
Шукатиму привід, щоб не піти
І знайду! Знайду! Знайду!
У тебе із одягу залишиться
Тільки парфум! Парфум! Парфум!
Я не віддам, не віддам, не віддам
Нікому тебе, я нікому тебе!
Твій аромат, аромат, аромат
Вже тіло моє назавжди поглине!..
Здається, ми двоє природно сумісні
За ароматом тіл...
Ми наче картини одного живописця
І особоливі цим!..
Бо ти на свідомості запахом робиш
Тату... Тату... Тату...
На тобі із одягу залишиться
Тільки парфум! Парфум! Парфум!
У-у, я не знаю, як протистояти цьому?..
У-у, адже ця любов тепер подібна до шторму!..
Я не віддам, не віддам, не віддам ні!..
Твій аромат, аромат, аромат вже...
