А ти просто лети на зустріч подіям!
За вітром лети на крилах надії!
Не зломлять тебе, хоч знаєш ти жар у душі!
І тиша тебе не так вже лякає,
Рікою твоя душа протікає!
Не згаснуть вогні, бо ти їх розпалюєш сам!
А дощ іде і шепоче та зцілює втому,
І сяють нам зорі опівночі знову,
Початок шляху так лякає не тільки тебе...
Тож не бійся пірнати один ніколи!
Сказати йому ті останні два слова,
Слова — лиш вода, по діям впізнаю тебе!
