Дзвеніла тиша крізь слова
При тьмяному потоці дня
І скільки б ніч не кривдила
Як тінь твоя моя була
Мов камінь, зачерствіла кров
Неспокій з вічністю єдна
І мені люто лихо знов
Бо поруч більш її нема
Пірнаю я
Пірнаю я
У спогадах
До забуття
Пірнаю я
Пірнаю я
Зі мною ти
Любов моя
