Я грав з вогнем і долі не боявся...
Аж поки в тебе я не закохався.
І кожен подих мав тепер причину...
Бо я знайшов свою половину.
Червоні губи, солодші за вино...
Тебе кохати мені долею дано.
Гей, серденько, зі мною потанцюй!
А після танцю палко поцілуй!
Ой, лишенько, яка ж ти вродлива!
Без тебе доля моя нещаслива!
Ти — донька вітру і вільного вогню...
І я в полоні твоїм, немов в раю.
І в дикім танці ти кружляєш стрімко,
Моя кохана, справжня українко!
