Не зводиш з нього ти очей
І часто ллєш з одчаю сльози…
В безсонні дум сумних ночей
Ти згадуєш букет мімози…
Забудь його, забудь!
Кохання, наче дим,
Розвіється в блакить…
Забудь!
Забудь його, забудь,
Бо та, з ким він летить,
З ким прагне висоти, -
Не ти, не ти, не ти!
Не ти, не ти, не ти!
