Дощить, із неба краплі,
І по щоці рука,
Чого ми дійсно варті,
Це все пусті слова.
Дзеркало перед нами,
А може ти - то я?
Так, ми не тих кохали,
Хто винен? Нічия.
Малими малими кроками з неба
Ми - стали, не стали, ні,
Тими, хто сплетені
Долею, долею, у душі спека, так,
Будем, не будемо, всесвіт дасть може знак.
