Цей дивний сірий дим
Вже небо ніби пил
Колись було воно блакитним
Згадаєм в вечір так
Як жили ми не так
Тепер вже неможливе
Колись було жахливе
Здавалося життя
Тепер ніколи не зустрінем
Ті світлі, теплі дні
Коли були щасливі
Тепер лишаються лиш мрії
Все життя моє приймало віражі
Кожен день, як не тумани, то дощі
На годинах тихий спокій, на душі
Як кохана обіймає до зорі
